Давнього, загубленого у коловерті чужих думок, уявлень, нашвидкуруч створених сенсів, вигадок, спогадів, і попри все надій та сподівань.
За мить до благословенного моменту, коли можна у Всесвіту просити покаяння, розради та сповнення мрій…
За мить пролітає так багато думок.
Сортуємо їх у комірчини пам’яті, й обережно просимо миру та здоров’я. Усім, кого шануємо, хто нам дорогий та рідний, з ким хочемо розділити радість втілених задумів, запал до нових звершень.
Хочеться, щоб цю мить дійсно благословили небеса, огорнули своєю турботою та захистом нашу країну, зробили її невразливою для злостивих стріл ворога, а нас нагородили мудрістю й силою для росту над собою.
Нехай цей різдвяний час буде світлим!
Ілюстрація: Олег Шупляк “Різдвяний дідух”
