Попри війну економіка Рівненщини продовжує розвиватися. За час повномасштабного вторгнення на 7,7% зросла кількість підприємців, а місцеві роботодавці створюють нові робочі місця.
Допомагає розвиватися бізнесу проєкт «Rivne work hub», який був започаткований Рівненською ОДА понад два роки тому.
«Ініціатива показала себе успішно – нині до партнерства залучені 989 найбільших роботодавців області, а досвід Рівненщини переймають інші регіони. Зараз ми опрацьовуємо декілька звернень від інвесторів щодо розташування їхніх виробництв. Проте, більш актуальним для успішного бізнес-проєкту залишається наявність кваліфікованих кадрів. Саме з цією метою і діє «Rivne work hub»», – розповідає ініціатор проєкту, начальник Рівненської ОВА Віталій Коваль.
«Rivne work hub» – це платформа, де відбувається співпраця бізнесу, центру зайнятості та закладів профтехосвіти. Проєкт започаткували у липні 2021 року для допомоги бізнесу в пошуку фахівців. Спочатку опитали понад 800 роботодавців, аби визначити реальні потреби на ринку праці. Таким чином були відкориговані регіональні замовлення, освітні програми, курси перекваліфікації, оновлений перелік професій.
Бізнес підказував як буде розвиватися ринок праці, а область підлаштовувалася під ці потреби.
«За цей час у Рівненській ОДА відбулися десятки зустрічей із роботодавцями, – ділиться заступник голови ОДА Ігор Тимошенко. – Разом із кадровими службами підприємств, фахівцями освіти та економістами йшлося про конкретних спеціалістів для бізнесу. У межах проєкту вирішували кадрові питання для багатьох великих компаній області, серед яких – «Рівнеазот», «Морган Феніче», ТОВ «Свиспан Лімітед», ТОВ «Українські лісопильні», Дубенський завод гумово-технічних виробів» та багатьох інших».
На сьогодні першочергова увага приділяється підготовці робітничих кадрів – слюсарі з ремонту транспортних засобів, кухарі, кондитери електрогазозварювальники, трактористи.
Рівненщина має потужну систему профтехосвіти. Якщо по Україні середній показник школярів, які йдуть в профтехосвіту – 16-23%, то на Рівненщині 43%. За словами директора Департаменту освіти і науки Рівненської ОДА Петра Коржевського, більше 90% випускників цих закладів успішно працевлаштовуються.
«У нас працює 31 модернізований навчально-практичний центр, а також Центр профтехосвіти служби зайнятості з п’ятьма відділеннями. Усі локації ми відкриваємо разом із передовим бізнесом – BOCH, Śniezka, GROHE т іншими. Учні вчаться на сучасному обладнанні, що дає змогу одразу отримати пропозицію роботи», – розповідає Петро Коржевський.
З початком повномасштабного вторгнення ініціативу «Rivne work hub» доповнили щотижневими зустрічами, на яких інформували роботодавців про державні програми та нові ініціативи. Долучилися і релоковані підприємства.
Завдяки злагодженій взаємодії бізнесу і влади на сьогодні майже тисяча підприємців Рівненщини отримали 218,2 млн гривень для започаткування або розвитку власної справи у рамках проєкту «єРобота». Створено 1,8 тис. нових робочих місць. Це один з кращих результатів в Україні.
Сьогодні приклад успішного партнерства бізнес-влада-освіта «Rivne work hub» вивчають інші регіони України.
Днями, у межах проєкту «Розвиток трудового потенціалу для України», що реалізовує ГО «Міжнародна фундація розвитку» за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка України» провели навчання для представників обласних адміністрацій, фахівців профтехосвіти, вищої освіти Харківщини, Дніпропетровська, Запоріжжя, Київщини, Херсонщини, Луганщини, Донеччини, Сумщини. Проєкт націлений на поступове відновлення ринку праці та надання населенню нових кар’єрних можливостей.
«Нас зацікавив досвід Рівненщини і ми вирішили продемонструвати проєкт «Rivne work hub» іншим регіонам, – розповідає провідна менеджерка з розвитку трудового потенціалу Проєкту USAID «Економічна підтримка України» Сніжана Леу-Семеренко. – Завдяки такому партнерству на Рівненщині дійсно досягають результатів, привчають бізнес працювати із закладами освіти, залучати державні кошти. Це максимальна вигода для розвитку регіону».
За результатами дводенного семінару кожна команда регіону створить дорожню карту інвестиційної привабливості своєї області.
