Реформа Нової української школи, яка розроблялася спільнотою фахівців з 2012 року, має на меті змінити життя дітей в школі – зробити освіту корисною для їхньої успішної самореалізації в світі XXI століття, під час навчання не лише передавати знання, а й вчити застосовувати їх в реальних ситуаціях, допомогти кожній дитині якнайкраще розкрити свої здібності і нахили. І – що дуже важливо і чого бракувало пересічній українській школі – не просто навчати шкільних предметів, а розвивати критичне мислення.
Робота в групах дає змогу учням розвинути терпимість та повагу до інших точок зору; години спілкування, – сприяють адаптації новеньких та визначають атмосферу в колективі; інтегровані уроки підштовхують до аналізу, порівняння, пошуку зв’язків між предметами та явищами. Ці та безліч інших практик НУШ використовують у своїй роботі педагоги Сарненського ліцею №1.
«З початком повномасштабного вторгення реформа НУШ у закладі не зупинилася, попри брак коштів та підручників»,- розповідає в.о. директора закладу Тетяна Аврамишина. У ліцеї підлаштувати наявну матеріально-технічну базу під потреби реформи.
За словами педагогів, чи не найбільшою перевагою реформи середньої освіти є інклюзія. У Сарненському ліцеї №1 працює 8 класів з інклюзивною формою навчання. Це позитивно впливає на учнів з особливими освітніми потребами й на інших школярів. В повноцінному колективі діти розкриваються в соціальному, емоційному, когнітивному планах.
У Сарненському ліцеї №1 підлаштовують навчання під дитину, а не дитину під систему! Як це вдається? Дивіться далі у сюжеті
