Час не стоїть на місці. І розвиток освітньої системи в Україні та Рівненщині, зокрема, потребує якісно-нових змін. Адже хороша освіта – це не лише, коли школа поруч, а ще – кваліфікований, авторитетний вчитель, кабінети із новітнім комп’ютерним забезпеченням, сучасні харчоблоки, вбиральні тощо.
То в чому ж полягає оптимізація освітньої мережі територіальних громад Рівненської області?
Сьогодні про це у Рівненській ОДА говорили на брифінгу.
На сьогодні серед 586 шкіл Рівненщини 31 заклад освіти має менше ста учнів, 13 шкіл – менше 40 та 4 заклади – по 10 учнів. Вартість навчання 1 дитини в малокомплектній школі втричі вища за навчання в повнокомплектній.
“Проблема низької наповнюваності класів характерна, здебільшого, для сільських населених пунктів Рівненського та Дубенського районів. Вона обумовлена відтоком населення із малих сіл та селищ до міст. Адже державна освітня субвенція розраховується за формулою, яка розподіляє кошти відповідно до наповненості класів. Тобто, чим нижча наповнюваність класів у школі, тим менше коштів отримує місцевий бюджет на її утримання закладів освіти”, – розповів перший заступник голови Рівненської ОДА Сергій Подолін.
«Процес оптимізації закладів освіти вцілому залежить від рішення громади, на території якої знаходиться школа. Так, громада переглядає доцільність утримання малокомлектних шкіл, які є дороговартісні. У середньому в школі вартість навчання на одного учня складає від 8 до 12 тисяч гривень, а в малокомплектних школах – до 30 тисяч. Якщо не оптимізувати школи, то у багатьох сільських громадах близько 50-60% витрат видаткової частини місцевого бюджету йтиме на освіту, при цьому якість освітнього процесу не поліпшиться.», – розповідає начальник управління освіти і науки Рівненської ОДА Петро Коржевський.
До останнього року райони відповідали за заклади загальної середньої освіти, але самі не мали змоги приймати рішення щодо оптимізації шкільної мережі без згоди сільської, селищної, міської ради. Оскільки органи місцевого самоврядування не несли ніякої фінансової відповідальності за утримання закладів загальної середньої освіти, тому вони одноголосно виступали проти закриття шкіл.
За словами Петра Коржевського, громади зможуть покращити умови в сільських школах за рахунок більш ефективного витрачання коштів, які будуть одержувати з держбюджету через освітню субвенцію.
Оптимізація шкільних мереж включає п’ять кроків:
– визначення лідерів процесу оптимізації;
– збір і аналіз даних для оптимізації шкільних мереж;
– підготовка сценаріїв оптимізації;
– розроблення сценаріїв для змін у шкільній мережі;
– кампанія з інформування та залучення громадськості.
Оптимізувати мережу можна різними способами – це і пониження ступеня навчальних закладів, і створення окремих філій малокомплектних шкіл у складі більших , і входження малокомплектних до складу більшої школи та створення закладу нового типу. При цьому, зазначають, оптимізація не торкнеться початкової ланки на селі.
Проблема фінансування застарілої мережі шкіл виникла не вчора, а вона існувала десятиліттями. Тому оптимізація – це можливість покращити своє освітнє середовище. Саме через малокомплектність класів проводиться оптимізація шкільної мережі. Утримувати неефективну освітню мережу не дозволяє обмежений бюджет територіальної громади .
«Оптимізація носить швидше позитивний, ніж негативний характер, оскільки діти навчатимуться в комфортному середовищі. Окрім того, стане легше отримати шкільний автобус для громади, адже змінився адміністративно-територіальний устрій, і змінилося матеріальне забезпечення, як у кожній громаді, так і у кожній школі. І в цьому випадку оптимізація, реорганізація дає можливість отримати шкільний автобус. Ми повинні мислити трішки на перед, на перспективу. Думати про школярів, як вони в майбутньому вчитимуться, яку базу матимуть, щоб в підготуватися до ЗНО», – впевнений Петро Коржевський.
Наразі територіальні громади працюють над тим, щоб розробити план оптимізації. Потрібно зібрати різні дані освітньої мережі, прорахувати видатки. І розуміти наскільки освітньої субвенції буде достатньо, щоб утримувати школу, або в тому випадку, коли її не достатньо, чи спроможна територіальна громада, зі своїх надходжень це забезпечити.
