«Наше завдання – до 50% молоді направити в професійну освіту, дати їм хорошу і якісну професію»,
– наголосив міністр освіти і науки Оксен Лісовий під час виступу у Верховній Раді, окреслюючи пріорітети роботи МОН.
Багато українців недооцінюють та не надають великого значення реформі професійно-технічної освіти. А марно. Реформа цієї галузі – є однією із основоположних факторів розвитку економіки країни, а це ріст ВВП та покращення якості життя населення.
Рівненщина є прикладом хорошого кейсу з успішною системою профтех закладів. Тому і була включена в проєкт, що зібрав національних та місцевих медійників. Впродовж двох днів в нашій області працювали журналісти із таких Всеукраїнських ресурсів: «Медіацентр Схід», «MEDIA-КОЛО», Інформаційно-аналітичний сайт «БессарабіЯ.UA», «Радіо Культура», Всеукраїнський часопис «Політика. Право. Життя», «ZARAZ.INFO», «Район.Освіта», «Чорноморські новини», телеканали «СТБ», «ICTV» та місцеві ЗМІ.
В заключний день престуру журналісти відвідали ДНЗ «Рівненське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі». Зайшли у лабораторії хлібопекарського та кондитерського виробництва. У лабораторії інноваційних технологій, для приготування страв використовують елементи молекулярної кухні.
«Страви молекулярної кухні готуються не для того, щоб досита нагодувати людину, а довести всім, що приготування їжі може бути мистецтвом»,- розповідає випускниця училища, а нині його викладачка Марія Макарець. У 2017 років дівчина зайнята 1 місце у Всеукраїнському конкурсі за професією пекар-цукерник та отримувала президентську стипендію. Певний час працювала по спеціальності, а згодом вирішила навчати інших.
Адміністратором в одному із місцевих закладів працює і колишній випускник училища Юрій. Хлопець каже, що знайти роботу після навчання було легко адже в училищі дають глибокі та сучасні знання за професією. Роботодавець, що був присутній на зустрічі, підтвердив журналістам, що дійсно велика кількість випускників працює в мережі його закладів. Адже він зацікавлений у висококваліфікованих кадрах та готовий вкладати в заклади свої ресурси.
Профтехосвіта Рівненщини – це приклад злагодженого механізму. Це співпраця обласної влади, бізнесу, Міністерства освіти і науки та навчального закладу. Завдяки цьому створюються нові навчально-практичні центри, комп’ютерні класи зі всією необхідною технікою. Таким досвідом ділиться директор
«Вищого професійного училища №1» Ігор Стрижеус.
Заклад готує будівельників усіх напрямів. Зараз професію здобуває 568 учнів. Вступити сюди можуть діти після 9, 11 класів та отримати спеціальність деревообробника, монтажника, опоряджувальника, оператора електронно-обчислювальних та обчислювальних машин. У планах керівництва отримати ліцензію на здобуття професії «Верхолаз», адже навчально-практичний центр вже створили. Верхолази виконують різноманітні монтажні та будівельні роботи на високих об’єктах, куди не можуть дістатися без мотузок.
В кожній області кількість профтехзакладів залежить від різних факторів: ресурси регіону, інфраструктура, кількість населення тощо. На Рівненщині функціонує 19 закладів, в порівнянні з Дніпропетровською, де діє 58. Втім, кількість не завжди означає якість. Правильна робота із закладами, яка системно ведеться, дозволяє скорцентруватися на перспективних напрямках, залучити більше учнів і загалом зробити профтехосвіту ефективною.
«Вражаючі заклади, цікаві локації! Це, що ми побачили, можна впевнено ставити, як успішний приклад для інших. З цими трагічними подіями, що відбуваються в Україні, я вражений, як у вас приділяється увага і час професійній освіті, викладачам, учням. Але це правильні пріорітети, бо це ж майбутнє»,- підсумував два насичених дні престуру кореспондент із Одещини Віктор Жмак.
