На початок нового навчального року затверджено ще 50 нових компетентнісних стандартів вищої освіти: 27 – для освітнього ступеня “Бакалавр” та 23 – для освітнього ступеня “Магістр”. Так, на сьогодні затверджено вже 150 стандартів “нового покоління” (100 для бакалаврів та 50 для магістрів).
Всього ж розроблено 291 стандарт із 354 запланованих. Для ОС “Бакалавр” розроблено 111 із 112 необхідних, ОС “Магістр” – 111 із 121 та доктора філософії – 69 зі 121 відповідно.
Нові стандарти прийшли на заміну застарілих галузевих, вони відповідають вимогам Болонського процесу і базуються на компетентнісному підході. У стандартах не встановлено переліку нормативних дисциплін (як це було раніше), це дає більше можливостей вишам у створенні різноманітних освітніх програм.
Ці стандарти:
- базуються на компетентнісному підході (інтегральна, загальні та фахові компетентності) підготовки випускника;
- орієнтовані на результати студента для його успішного завершення навчання;
- відповідають спеціальностям відповідно до Національної рамки кваліфікацій;
- передбачають здійснення моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм;
- орієнтовані на щорічне оцінювання студентів та викладачів вишу, регулярне оприлюднення результатів таких оцінювань;
- запроваджують ефективну систему запобігання та виявлення академічного плагіату в наукових працях викладачів та студентів.
Стандарти є основою для розроблення закладом або науковою установою освітньої програми, яка передбачає освітні компоненти для вільного вибору здобувачів освіти та має містити:
- вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання;
- перелік освітніх компонентів та їх логічну послідовність;
- загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання студентів.
Процес творення нових стандартів прозорий та зрозумілий. Кожен проєкт проходить:
- громадське обговорення (на сайті МОН);
- науково-методичну експертизу (здійснює Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України);
- фахову експертизу (здійснюють фахівці з профільних наукових, науково-дослідних установ чи закладів вищої освіти);
- окрему фахову експертизу (здійснює Федерація роботодавців або галузеві об’єднання організацій роботодавців);
- погодження Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.
Під час роботи над проєктами стандартів було опрацьовано понад 800 пропозиції, що надійшли від закладів вищої освіти, наукових установ та представників роботодавців.
Нагадуємо, що уряд затвердив типові форми договорів про надання освітніх послуг у закладах вищої та фахової передвищої освіти.
